[personal profile] sposterig
На минулому тижні відвідав оцей прецікавий культурний захід: "Мовами греків Приазов'я"




Його проводили грецька національна громада "Енотіта" і кафедра грецької мови університету Шевченка. Доповідачі розказали коротко про історію греків України і їхні мови, про розвиток їхніх культур і мов у двадцятому сторіччі; при цьому по залу циркулювали інформативні хендаути, які я нашвидкуруч сфотографував і ними ілюструю цей допис, а потім самодіяльні артисти з національного театру співали і читали вірші - деякі з них я записав на мобілку; поставлю тут посилання і раджу послухати - дуже вони мені до душі припали.


Дещо про це я і раніше знав з інтернетів, бо ця національна громада мене дуже цікавила, але зовсім інша справа, коли це тобі розповідають з перших рук.

По-перше, мене з дитинства зачаровувала давньогрецька і візантійська цивілізація: з освітньої програми, з музеїв, з книжок, на яких виріс (мифы, "Илиада", "Алкамен - театральный мальчик", "Царьградская пленница", "Приключения Кукши из Домовичей" та інші) я сформував собі дещо ідеалізований її образ як якогось насиченого енергією атома, що вибухнув і породив наш світ. Давня Греція здавалася мені якоюсь прекрасною утопією, до якої ми, як той уроборос, маємо дотягнутись в минуле через майбутнє. І ще сильнішим стало це зачарування, коли до мене вже в підлітковому віці дійшло, що та античність і Візантія - не лише десь там в недосяжному для радянського провінційного хлопчака і тому нереальному Середземномор'ї, а ось прямо тут, в Україні - Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантикапей, Кафа! Що ось по наших річках, розсуваючи осоку, плавали ті триреми, які я старанно перемальовував і клеїв з паперу!

Хоча я розумів, що ми не маємо прямого зв'язку із давньогрецькими земляками, але сам факт їхньої присутності тут зовсім інакше висвітлював нашу неромантичну невисоку культуру, виводив нас із колоніального аграрного сараю на широку агору європейської цивілізації. І ось нащадки тих греків тут, поруч, збереглися і існують - це дивовижно.

По-друге, незалежно від конкретної національності чи мови, мене завжди інтригував феномен збереженння ідентичності і опирання асиміляції у несприятливому середовищі. Євреї, вірмени і ось греки мене дивували тим, що, живучи у розпорошених меншинах серед в основному ворожої більшості збереглися як окремі етно-культурно-релігійні сутності. Хоча і з точки зору суб'єктивної вигоди, і за об'єктивними законами "соціальної фізики" мали б давно мімікрувати, асимілюватися і зникнути, як зникли безчисельні племена до них і як вже у третьому поколінні розчиняються серед більшості сучасні мігранти. Що утримує людей разом, усталюючи з них громаду? Адже вони постійно контактують з людьми з оточуючого соціуму, вчаться у них, служать їм, одружуються з ними - але весь цей час їх ніби оточує якась мембрана, яка є легкопроникненою і прозорою, але здатною тримати свій вміст вкупі. Що їх утримує - віра, ритуали, економіка, влада? Ось як моє тіло: молекули постійно з мене вилітають і вивалюються, і я повсякчасно замінюю їх новими, і за життя я безліч разів вже витік сам із себе і наново зліпився - але залишився собою. Містика чи фізика?

***
Тож, греки Приазов'я - а точніше, греки Криму. Вони мають дуже древнє коріння: частково аж від поселенців доби грецької колонізації, а в основному від греків Візантії. Після її падіння і завоювання Північного Причорномор'я різними тюрками (половцями, татарами, турками) вони відірвалися від основного етнічного масиву греків навколо Егейського моря, і з часом розпалися на дві громади. Одна продовжувала говорити грецькою, але в ізоляції їхня мова сильно трансформувалася і перетворилася чи то на діалект, чи то взагалі на окрему мову (хоча і споріднену з новогрецькою).



Друга під впливом завойовників перейняла тюркські мови і з них створила власну тюркську мову - але зберегла православну віру і грецьку ідентичність

(до речі, середньовічні українські вірмени, що залишили свої пам'ятки у Кам'янці і Львові, теж були тюрко-(половецько-)мовними).

Цікаво, що обидві громади називають себе "римлянами" (бо їхня прабатьківщина - Візантія - офіційно вважала себе Римською імперією). Лише з різницею у вимові: грецькомовні називають себе "румеї", а тюркомовні - "уруми".
Жили вони протягом останнього тисячоліття в містах Криму (навіть одна з їхніх самоназв - базаріоти, тобто ті, що живуть при базарі, а значить, у місті), поки не добралася до них з півночі Російська імперія: під час поступового завоювання Кримського ханства у 1770-80-х роках росіяни добровільно-примусово, як вони вміють, переселили більшість греків з Криму у степи північного Приазов'я, де греки збудували Маріуполь і багато інших міст і сел.



Після революції більшовики дали були їм можливість національно-культурної автономії з власними школами і газетами - і, звісно, все це відродження у 1938-му розстріляли, а після Вітчизняної війни ще і депортували греків в Середню Азію на голод і холод. Потім вони повернулися
Зараз їх під сто тисяч, але громади були розхитані і знекровлені всіма цими бідами, і зараз більшість молоді вже мов своїх не знають - говорять російською, рідше українською, а якщо вчать - то новогрецьку мову Греції, а не свої місцеві. Центром румейської громади, як я зрозумів, є селище Сартана, а урумської - селище Староігнатівка (обидві в Донецькій області в прифронтовій зоні).


У румеїв стан справ з культурою і літературою кращий, є навіть театр в Сартані; а у урумів гірший, їхній представник сказав, що всього три автори щось друкували урумською. На щастя, нещодавно петербуржці написали, а кияни видали перший посібник урумської мови із записом усної мови і пісень - щось та збережеться для прийдешніх поколінь.


***







І ще пісні:

https://youtu.be/bz4Bhrf38NA
https://youtu.be/e0hGbTlGm0Q
https://youtu.be/gNL3LLFut14
https://youtu.be/cUdmkhOW_Ws

Date: 2017-05-08 07:57 pm (UTC)
chuka_lis: (Default)
From: [personal profile] chuka_lis
цiкавий обрис!)

Profile

sposterig

May 2017

S M T W T F S
 123 456
78910 1112 13
14151617181920
2122 2324252627
28293031   

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 28th, 2017 04:25 am
Powered by Dreamwidth Studios