[personal profile] sposterig
Дізнався, що нещодавно помер російський рокер Константін Ступін, сучасний бомжуватий Франсуа Війон. Я почув про нього пару років тому, і час від часу слухав на йутубі із подивом, захватом і огидою. Він виглядав відвратно, поводився неоковирно, шалено грав на гітарі і несамовито волав свої пісні, а вірші його були якісь сокирою нарубані, а не вирізьблені, як личило б поетові. Недороблені, недоведені, часом дурні — але завжди енергійні і енергетичні, як крик, як удар машини в перехожого. Вірші постарілого незрілого підлітка, начитаного, але неосвіченого, жвавого, але слабкого, талановитого поета-самогубця. Він все життя бухав, коловся, тинявся по тюрмах (десять років відсидів за крадіжки), дурдомах і лікарнях; ніде не вчився, не працював, здається, і не записувався — хіба що на п'янках на мобілку. В кінці життя, здається, хтось йому поорганізовував концерти, але запізно — здоров'я вже згоріло, він швидко помирав і розумів це, і, як міг, застерігав молодих слухачів, щось таке з сумом варнякаючи з лікарняного ліжка. Варнякаючи, коли п'яний; коли тверезий, він говорив надивовижу красивою і багатою мовою. Хоча він завжди примудрявся бодай чимось, та зіпсувати кожну свою пісню — але талант таки не проп'єш: мені подобаються його пісні “Лёд и ветер”, “Когда я умру”, "Доктор Павлов", “Тварь”. І ще — його слова в якомусь “інтерв'ю” собутильнику на мобілу, коли той спитав щось типу “Костян, а без бухла ти б написав такі круті пісні?”; і він відповів: “Вони були б іншими, але вони були б такими ж крутими”.

***
Взагалі я виріс на тому руском рокє вісімдесятих-дев'яностих. Ну, на найбільш поширених його зразках — про якихось андеграундових авангардів мені ніде було дізнатися, тож слухав, що було в досяжності в моєму райцентрі. Років п'ятнадцять, як в основному покинув це діло — і з ідейних мотивів, і просто з естетичних. Але ніде правди діти, в юності ця музика і тексти на мене сильно (на жаль?) вплинули. Бунт, транс, драйв, текст і контекст в ньому були ох потужні, куди там нашім приторним патлачам.

Але була в тематиці русково рока одна риса, яку в юності я ледь помічав — а зараз відсахуюсь від неї з огидою: риса, яку я б назвав мобілізованістю.

В суті своїй, в американсько-британському корінні своєму, рок — музика принципово гедоністична, і за змістом текстів, і за темпоритмом, і за стилем поведінки. Рок декларував відмову від соціальних боргів і обов'язків, від служіння ідеологіям і гонитви за престижем — на користь відтягу, розслабону, екстазу, трансу, нонконформізму, пошуку задоволень. В юності я, вихований радянський піонер-комсомолець, засуджував таку егоїстичність і вірив в необхідність принесення себе в жертву соціальній ідеології (щоправда, ідеології ці мінялися з роками, але жертовність залишалася обов'язковою!). Але так говорило моє “суперего”, тоді як насправді мене вабила ця установка на пошук радості від життя, і я навіть якось поважав тих маргіналів, які обрали здохнути від наркотиків чи перетворитися на старих бомжехіппі — але не стати під суспільне ярмо. Сам я так не міг, і вони здавалися мені більш вільними людьми.

Але в текстах рускіх рокерів я таки помічав такі фрази і теми, які напряму протирічили цій установці: патлаті нонконформісти то тут, то там говорили про якісь військово-патріотичні принципи, про спільну боротьбу у лавах якихось армій, тужили за портянкою і тою самою сампожертвою заради ідеї чи імперії. Я від цього в дорослому віці здихався — а вони з віком все більше на це захворювали. Ну грець з тими “Чайф” чи “Аліса”, які взагалі перетворилися на пропагандистів — вони на тому гроші роблять. Більш дивно і сумно було таке чути у реальних незалежних андеграундників, це насправді цікаво, бо тут не в грошах і піарі справа, а в щирих переконаннях. Ну ось пару прикладів, які пам'ятаю через десятиріччя. Колись попав в Києві на виступ улюбленого мого “Чорного Лукіча”. Співає він “Бабье лето” і “Мы из Кронштадта” - і я раптом розумію, що образність-то вся якась військова, а я, вибачте, нікуди більше мобілізуватися не хочу. Грєбєнщіков співає “Подмога не пришла”; агов, просвітлений баклажане (с), з ким це ти воюєш і від кого подкрєплєнія чекаєш? Чи не від імперії своєї, бува? Або колись натрапив на отаких наймаргінальнійших маргіналів з географічного маргінесу - група «Йеху»; рваний гітарний ритм і істеричний вокал, справжній саморобний рокєшнік! але і ті примудряються ідеологічно-патріотично покритикувати американців. Ну і Ступін, власне, з якого я почав. Здавалося б, ця держава тебе розчавила, ти від неї відхрестився всім своїм життям; то чого ж ти співаєш ці пісні “Как тогда” (Как тогда зимою / сорок третий год / я под Сталинградом / и враг не пройдёт) і “Война” (Поставим всех на колени / Дадим под зад сапогом / А если главный прикажет / Назад Европу возьмём)? Лежить отаке в канаві під стіною тюрми і плаче: “Візьміть мене назад у тюрму, я хочу разом із вами носити сіру уніформу, ходити строєм і служити начальнику!”.

Дивно і сумно. Якщо в радянські часи ті рокери мусили назовні поводитись ідейно-правильно, а всередині мали нонконформістські прагнення, то в пострадянські, виходить, навпаки: жили нонконформістським життям, але всередині прагнули назад у лави якихось імперських вояків. Звичайно, ці приклади маленькі і статистично незначущі — але вони “лабораторно чисті”, бо показують на зразках нібито найнезалежніших людей і середовищ, наскільки російська культура інфікована імперством. Наскрізь інфікована.

Date: 2017-05-04 02:04 pm (UTC)
old_perdell: (слесарюка)
From: [personal profile] old_perdell
Всяким музыковедам-культурологам он будет интересен. Умный, бесспорно. И руки на струнах стоЯт.
И с тюремной рожей можно бы сильные тексты писАть (а не "топором вырубленные" - так!)
Отслушал 3 ролика, выдержал секунд 20. :)

Когда-то с детства боженька протащил меня мимо рока: джаз и большие оркестры, собираю до сих пор...
Удивляли однокласснички, упёрто собиравшие рок.

А Гребень в "Подмога не пришла" - так там другое, имхо, мысли обречённого человека, узнать перед смертью, что начальнички изначально "не заложили" им помощь.
Вот всякие "рота прёт наша, прёт" - это военщина чистая. "Война без особых причин - лекарство от ранних морщин". Гадство.

Profile

sposterig

May 2017

S M T W T F S
 123 456
78910 1112 13
14151617181920
2122 2324252627
28293031   

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 28th, 2017 06:58 am
Powered by Dreamwidth Studios