[personal profile] sposterig
Дізнався, що нещодавно помер російський рокер Константін Ступін, сучасний бомжуватий Франсуа Війон. Я почув про нього пару років тому, і час від часу слухав на йутубі із подивом, захватом і огидою. Він виглядав відвратно, поводився неоковирно, шалено грав на гітарі і несамовито волав свої пісні, а вірші його були якісь сокирою нарубані, а не вирізьблені, як личило б поетові. Недороблені, недоведені, часом дурні — але завжди енергійні і енергетичні, як крик, як удар машини в перехожого. Вірші постарілого незрілого підлітка, начитаного, але неосвіченого, жвавого, але слабкого, талановитого поета-самогубця. Він все життя бухав, коловся, тинявся по тюрмах (десять років відсидів за крадіжки), дурдомах і лікарнях; ніде не вчився, не працював, здається, і не записувався — хіба що на п'янках на мобілку. В кінці життя, здається, хтось йому поорганізовував концерти, але запізно — здоров'я вже згоріло, він швидко помирав і розумів це, і, як міг, застерігав молодих слухачів, щось таке з сумом варнякаючи з лікарняного ліжка. Варнякаючи, коли п'яний; коли тверезий, він говорив надивовижу красивою і багатою мовою. Хоча він завжди примудрявся бодай чимось, та зіпсувати кожну свою пісню — але талант таки не проп'єш: мені подобаються його пісні “Лёд и ветер”, “Когда я умру”, "Доктор Павлов", “Тварь”. І ще — його слова в якомусь “інтерв'ю” собутильнику на мобілу, коли той спитав щось типу “Костян, а без бухла ти б написав такі круті пісні?”; і він відповів: “Вони були б іншими, але вони були б такими ж крутими”.

***
Взагалі я виріс на тому руском рокє вісімдесятих-дев'яностих. Ну, на найбільш поширених його зразках — про якихось андеграундових авангардів мені ніде було дізнатися, тож слухав, що було в досяжності в моєму райцентрі. Років п'ятнадцять, як в основному покинув це діло — і з ідейних мотивів, і просто з естетичних. Але ніде правди діти, в юності ця музика і тексти на мене сильно (на жаль?) вплинули. Бунт, транс, драйв, текст і контекст в ньому були ох потужні, куди там нашім приторним патлачам.

Але була в тематиці русково рока одна риса, яку в юності я ледь помічав — а зараз відсахуюсь від неї з огидою: риса, яку я б назвав мобілізованістю.

В суті своїй, в американсько-британському корінні своєму, рок — музика принципово гедоністична, і за змістом текстів, і за темпоритмом, і за стилем поведінки. Рок декларував відмову від соціальних боргів і обов'язків, від служіння ідеологіям і гонитви за престижем — на користь відтягу, розслабону, екстазу, трансу, нонконформізму, пошуку задоволень. В юності я, вихований радянський піонер-комсомолець, засуджував таку егоїстичність і вірив в необхідність принесення себе в жертву соціальній ідеології (щоправда, ідеології ці мінялися з роками, але жертовність залишалася обов'язковою!). Але так говорило моє “суперего”, тоді як насправді мене вабила ця установка на пошук радості від життя, і я навіть якось поважав тих маргіналів, які обрали здохнути від наркотиків чи перетворитися на старих бомжехіппі — але не стати під суспільне ярмо. Сам я так не міг, і вони здавалися мені більш вільними людьми.

Але в текстах рускіх рокерів я таки помічав такі фрази і теми, які напряму протирічили цій установці: патлаті нонконформісти то тут, то там говорили про якісь військово-патріотичні принципи, про спільну боротьбу у лавах якихось армій, тужили за портянкою і тою самою сампожертвою заради ідеї чи імперії. Я від цього в дорослому віці здихався — а вони з віком все більше на це захворювали. Ну грець з тими “Чайф” чи “Аліса”, які взагалі перетворилися на пропагандистів — вони на тому гроші роблять. Більш дивно і сумно було таке чути у реальних незалежних андеграундників, це насправді цікаво, бо тут не в грошах і піарі справа, а в щирих переконаннях. Ну ось пару прикладів, які пам'ятаю через десятиріччя. Колись попав в Києві на виступ улюбленого мого “Чорного Лукіча”. Співає він “Бабье лето” і “Мы из Кронштадта” - і я раптом розумію, що образність-то вся якась військова, а я, вибачте, нікуди більше мобілізуватися не хочу. Грєбєнщіков співає “Подмога не пришла”; агов, просвітлений баклажане (с), з ким це ти воюєш і від кого подкрєплєнія чекаєш? Чи не від імперії своєї, бува? Або колись натрапив на отаких наймаргінальнійших маргіналів з географічного маргінесу - група «Йеху»; рваний гітарний ритм і істеричний вокал, справжній саморобний рокєшнік! але і ті примудряються ідеологічно-патріотично покритикувати американців. Ну і Ступін, власне, з якого я почав. Здавалося б, ця держава тебе розчавила, ти від неї відхрестився всім своїм життям; то чого ж ти співаєш ці пісні “Как тогда” (Как тогда зимою / сорок третий год / я под Сталинградом / и враг не пройдёт) і “Война” (Поставим всех на колени / Дадим под зад сапогом / А если главный прикажет / Назад Европу возьмём)? Лежить отаке в канаві під стіною тюрми і плаче: “Візьміть мене назад у тюрму, я хочу разом із вами носити сіру уніформу, ходити строєм і служити начальнику!”.

Дивно і сумно. Якщо в радянські часи ті рокери мусили назовні поводитись ідейно-правильно, а всередині мали нонконформістські прагнення, то в пострадянські, виходить, навпаки: жили нонконформістським життям, але всередині прагнули назад у лави якихось імперських вояків. Звичайно, ці приклади маленькі і статистично незначущі — але вони “лабораторно чисті”, бо показують на зразках нібито найнезалежніших людей і середовищ, наскільки російська культура інфікована імперством. Наскрізь інфікована.
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

sposterig

May 2017

S M T W T F S
 123 456
78910 1112 13
14151617181920
2122 2324252627
28293031   

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 28th, 2017 07:09 am
Powered by Dreamwidth Studios