[personal profile] sposterig
Позавчора був на дискусії "Українці, поляки, євреї: примирення через критичний погляд на себе". Три промовця: від українців теле-депутат Микола Княжицький, від євреїв - Йосиф Зісельс, колишній дисидент, голова якогось із єврейських об'єднань, від поляків - Антоній Стефанович, голова якогось із польських об'єднань. До них були обіцяні ще і історики, в якості експертів: українка Наталя Яковенко, єврейка Ірина Фрідман і полька Оля Гнатюк. Я з них усіх знав лише Зісельса і Яковенко, на них і клюнув; на жаль, Яковенко якраз і не було, замість неї прийшов дядько, я забув, як його звати.

Враження залишилося у мене плутане. З одного боку, про це говорити і цікаво, і важливо. З іншого боку, великий ризик звалитися у розборки і звинувачення і просто базар-вокзал. Як на мене, так і вийшло. Спочатку всі виступаючи ніби стверджували, що каятися і мірятися образами нема сенсу, треба думати про майбутнє - але далі все-таки все перетворилося саме на (ввічливий і інтелігентний, але) перелік взаємних образ: єврейські погроми, волинська ржезь і операція "Вісла". І заявленого "критичного погляду на себе" не було. Поляк Стефанович надто літній і малоосвічений для якоїсь історичної дискусії, Княжицький шовіністичний, а євреям у чому каятись, якщо у них не було ані держави, ані армії, і наробити іншим терору вони навіть при бажанні не могли? Фашики євреїв звинувачують у більшовицькому терорі, але це якраз висвітлила польська істориня Гнатюк (цікава, хочу її почитати), яка зробила історичне дослідження про Львів у війні на матеріалі особистих спогадів мешканців: то вона каже, що коли прийшли німці, то місцеві люди видавали тих євреїв, які перед тим прийшли із більшовиками, і навпаки, ховали своїх євреїв-сусідів, бо ті свої. Тобто межа пройшла не по нації, а по політичній приналежнлсті і по приналежності до громади.

В цілому, я залишився неспокійним, дискусія показала, що певна напруга є. Ті, що виступали від українців (в тому числі і із залу) різко відмовлялися в чомусь каятися. Досліджувати - так, але не вибачатися. Я так скажу: коли на мене моя колишня жінка ображалася, я не досліджував, хто з нас і наскільки правий чи винуватий; я хотів з нею жити в злагоді і тому вибачався. З мене корона не впаде, а їй приємно, і шкандаль швидше минає (тактично - допомагало. Правда, стратегічно сім'ю не врятувало). Так от я б на місці професійних українців типу Княжицького покаявся б перед сусідами, що б там не відчував чи думав - просто заради злагоди з ними. Але ж я не патріот зі схрону, а європеєць з кав'ярні, серед наших інтелектуалів моя позиція не в моді. Я думав, шовіністи тільки в україномовній блогосфері домінують, а схоже, що в реалі теж.

Ну і хай з тим і лишаються, а я їду завтра до Відня, і буде в мене ненадовго персональна європейська Україна. Здається мені, краще всього в історії українцям жилося за цісаря. Ох, пошвидше б ми інтегрувалися в Євросоюз, бо інакше з нас або комісари кров ссуть, або власні корупціонери, а фашики їх відштовхують, бо теж хочуть.
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

sposterig

July 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
1617181920 2122
232425262728 29
3031     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 22nd, 2017 02:47 pm
Powered by Dreamwidth Studios