[personal profile] sposterig

*
Війна все спрощує: або ти на одній стороні, або на іншій. Інтернет-сварки є лише моделлю війни, але вони відбивають реальні процеси і відносини між людьми. Стикнувшись із холодною нелюдською ненавистю до всього українського, яка потоком ливонула на мене з московського інтернету в останні роки, я відчув себе зобов'язаним дати посильну відсіч, і присвятив значний час спочатку поясненням, потім суперечкам, а потім і злому вистьобуванню російських юзерів в кількох мережах - і англо-, і руськомовних. І в цій квазі-війні, природно, я тіснився до "своїх" проти "чужих", по замовчуванню сподіваючись від україномовного користувача солідарності і однодумства. Прийшовши на дрім, я підписався на багатьох таких радикально налаштованих українських блогерів, бо ненависть до московства збудила в мені потужні парохіальні почуття (себто почуття стаї, ненависть до чужих+любов до своїх). Читав, коментував, підтримував у інтернет-сварках. Ми ж разом проти негідників за справедливу справу? Значить, ми хороші?

Та от щось не так і з цією тезою.

*
Можливо, справа просто в моїй фізіології. В мене надто сильно розвинута емпатичність, мені дуже важко причиняти біль і образу іншим людям, і коли я це роблю - а трапляється, - я неминуче відчуваю провину і жаль до своєї жертви. Вербальні хамство і злобу я відчуваю як фізичний сморід. Часом я і сам псую повітря, але тим важче мені стає перебувати в оточенні таких людей.

*
Можливо, справа в освіті і рівні культури - я вже не можу спростити сприйняття соціального світу до "свій-чужий" та "бий-біжи". Я не можу вірити в ілюзії, я шукаю фактичного підтвердження і раціональних доводів на користь ідеї, перш ніж відстоювати її. Перехворів я вже всіма сверхцінними культами і зрозумів їхню порожнечу, і тепер орієнтуюся лише на ідею, що декларує єдиною цінністю волю, безпеку і комфорт особистості. Лібералізм? Ну хай це зветься так.

*
Тож з усіх цих причин відчуваю я себе все більш відчудженим від кола спілкування в інтернеті. Терпів, закривав очі, пробачав - та вже не витримую. Почав саркастичні питання ставити, лаятися, відфренджувати.

Одного за те, що аж дихання затамовує при словах "Верховний головнокомандувач" і пробачає йому корупцію і авторитарність. Іншу за те, що відстоює права жінок проти гнобителів - і в тому самому реченні пропагує гнобити права неукраїномовних тими "мовними патрулями"; вони ж когось іншого будуть трясти, не її. Третього за те, що розказав байку як нацист російського хлопчика розстріляв, і тепер в цьому селі і досі всі чемні і законослухняні, ось, мовляв, як треба. Четвертого за те, що расову теорію цілими простирадлами виписує, в якій він уберменш україноарій, а московці - мокшанські недолюдки.

У відповідь, зрозуміло, отримую прокльони і насмішки, і бани, і прямі погрози. Від ворогів я іншого і не чекаю, а от від своїх...

*
Мерзенні, огидні мені ті московці, що кличуть нас "какли, салоєди". Але чим кращі ті з нас, хто у відповідь пишуть "кацапи, свинособаки"? Негідник той, хто використовує назву нації як лайку: "жиди, хохли". Але чим кращий той, хто з такою самою зневагою називає московців "мокша", хоча це ім'я народу, не менш гідного за всі інші? Вони стверджують, ніби української мови не існує - а ми говоримо таку саму нісенітницю на адресу російської. Ідолопоклонство сталінським "дідовоївалам" з руками в крові викликає відразу - а як тоді можна виправдовувати нацистів, чи катів "волинської різанини"? Обурюють нас антиукраїнські репресії в Москві і Криму, де закривають українські бібліотеки і школи - але чим ми кращі, просуваючи ідею "мовних патрулів" і примусово-карального впровадження української мови?

У боротьбі зі стадом руськомовних інтернет-шимпанзе, що почали кидати в нас лайном, ми перетворилися на таких самих шимпанзів; набираємо лайна повні жмені, жбурляємо аби куди - і від нас починає тхнути так само.

*
Як я можу разом з українським "інтернет-активом" відстоювати ідеї націоналізму, які дискредитували себе вже чотири покоління тому? Як я можу спільно відстоювати "проукраїнські" каральні інституції і процедури після всього сторічного досвіду карального трансформування суспільств? Як я можу разом з іншими вважати інші нації чи мови гіршими чи нижчими, коли я так-сяк, але здобув вищу освіту і, перепрошую, книжки читав? Якщо "країна понад усе" і "єднаймося навколо проводиря", то, може, і за кнура Януковича треба було воювати, і на Майдан не виходити? Що ми будуємо на расизмі і авторитарності - міні-Росію без блекджеку? Якого чорта.

*
Не можу я з ними зкублитись. Освіта і почуття смаку заважають.

*
Взагалі публіцист з мене ніякий. Диспутів не витримую, цікаво писати не вмію. Позитивних відгуків майже не викликаю, негативні мене ранять. Буду уникати політичних питань, горять вони вогнем. Емігрувати мені треба, бо як не москва, так свої повісять. Хоча які вони мені свої, я-то їм точно не свій.
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

sposterig

October 2017

S M T W T F S
1234567
891011 121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 18th, 2017 09:50 pm
Powered by Dreamwidth Studios