[personal profile] sposterig
Позавчора був на концертику класичної музики в Національній бібліотеці.

 photo IMAG1079_zpsar1zslxj.jpg
Взагалі, цікаво, що живучи закордоном, я активно і регулярно відвідую всякі культурні місця, а вдома – набагато рідше. На то є і суто побутові причини: вдома домашніх справ забагато, а також, коли вдома живу, то я намагаюся фізкультурою займатися – і тому вечори, як правило, зайняті. І ще питання вибору заважає: вдома двадцять театрів і сорок галерей, поки вибереш – рукою махнеш; а тут один і одна – не коливаєшся, пішов та й подивився. Але і психологічні причини є: я сором’язливий і відлюдкуватий і сам по собі, а тим більше, коли спілкуванню заважає мовно-культурний бар’єр, і тому сумую за спілкуванням; а відвідування театру чи концерту є сурогатом спілкування. А самотності своєї я комплексую, бо відчуваю себе непотрібним, відкинутим – і «причащанням високої культури» якось компенсую це відчуття, намагаюся здаватися самому собі бодай у чомусь кращим за занурених у повсякденність оточуючих людей. Хоча «високість» цієї культури взагалі є справою спірною, а в бідних країнах, де я здебільшого живу, тим більше, бо високоякісного мистецтва бідні країни собі не можуть дозволити. Мистецтво тут таке собі, чесно кажучи. Але все ж краще, ніж пиво жлуктити. А ще така річ, що звичайні масові розваги – дискотеки/клуби, спілкування в пабах, рок/хіпхоп концерти – дуже сексуалізовані, а мене це бентежить і нервує і вибиває з колії; а в класичному мистецтві сексуальність затиснута і прихована, і тому я можу зберігати спокій і врівноваженість.

Тож пішов на один з концертів фестивалю «Звуки флейти»: протягом трьох вечорів проходять виступи флейтистів. Цей концерт відбувся в холі Національної (вона ж - університетська) бібліотеки; грало болгарське тріо флейтисток. Хол маленький, глядачів десятки зо два, програма невелика – на одну годину. Тож не концерт, а концертик. Але ціную, що маю: грали приємно, музика цікава – класичні Бетховен і Телеманн, і якісь експериментальні турецьки мотиви, – і місце проведення незвичайне. Будинок бібліотеки дуже кумедний; типу як писанка, яку зібрали з кубиків лєґо. Зовні ось такий хитромудрий сложносочіньонний декорований візерунчатими ґратами, а зверху весь в пухирях. Похмілля югославського інтелігента.
 photo IMAG0173_zpstgeddctw.jpg
Всередині теж чудернацький – несиметричні сходи туди і сюди, багаторівнева кольорова підлога з натяком на амфітеатр, а стіни прикрашені міддю і філігранню.
 photo IMAG1077_zps6romgskz.jpg

 photo IMAG1081_zpsvatlxtlr.jpg

 photo IMAG1076_zpsdp42rvkw.jpg

 photo IMAG1074_zps0cgo1st5.jpg

А пухирі вдень впускають світло.
 photo IMAG1072_zpsjm6r0lir.jpg
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

sposterig

October 2017

S M T W T F S
1234567
891011 121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 23rd, 2017 04:49 pm
Powered by Dreamwidth Studios