про протести

[sposterig]

А в Києві, виявляється, завтра якесь віче. От думаю, чи пішов би я?

З одного боку, неясно, ради чого. У громадського руху має бути партійна організація, яка охоплює суспільство і готова взяти відповідальність за владу; у наших же Майданів її не було (тому і просрано все), нема і зараз.
Лідерів теж нема. Саакашвілі ніяк не може бути лідером жодних демократичних рухів, бо він сам авторитарист. В Грузії він ледь-ледь не встановив свою диктатуру, і навіть вдалі реформи він здійснював терористичним методами. Тому краще б пішов він нахєр, якщо чесно. Те саме стосується і Тимошенки: вона теж за довгу кар'єру вже показала себе в усіх кольорах і позах як антидемократична олігарчиха, нічим не краща за wannabe-царька Порошенка. Неполітичні моральні лідери суспільства, які могли б очолити (мирне) повстання, теж мені невідомі (хоча я відсторонився і міг щось пропустити).

З іншого боку, причини-то до (мирного) повстання реальні, і не залежать від особистостей. Треба рятуватися, бо йде біда: Порошенко нас якщо не купить, то продасть, і будемо скніти при економічній монополізації і сімейно-клановій поліцейській диктатурі ще ціле покоління, як іблоруси якісь (хе, помилився при друку, але хай так і залишається, бо заслужили).

Тож, мабуть, таки пішов би. Стояв би десь в сторонці, але стояв би. Я так на Майдан ходив. Боявся дуже, але ходив. Толку від мене не було, звісно, але масовку робив, бо совість мене скубла.

Comments

[gracheeha]

Я вважаю, що ходити треба і треба придивлятися до людей. Особливо ж треба змінювати владу, якщо вона погано себе поводить. Я теж вважаю, що ні Саакашвілі, ні Тімошенко не треба допускати до верховного керівництва. Найкраще, то взагалі, що б посада президента була більш-меньш декоративою, тоді він/вона не зможуть зосередити владу в своїх лапах. А кабінет міністрів нехай формує партія, яка набере більшість у Раді, чи коаліція, як у парламентських республіках.

Але зараз, як я розумію, гнати Пороха треба невідкладно, бо вони вже ігнорують закони. У цих висилках грузинів як найменше вони ігнорували процесійні норми депортації. Саакашвілі або Тимошенко можна дати один рік випробувального сроку, а за цей час може ще хтось з'явиться, бо Саакашвілі обіцяє аж 300 спартанців. :)))

[sposterig]

>гнати Пороха треба невідкладно

я, звичайно, згоден, але _хто_ це зробить, хто буде суб'єктом цієї дії? На жаль, майдани показали, що народна маса не може бути суб'єктом, надто вона нестійка і неспрямована. Потрібна демократична за своєю структурою партія, збудована "знизу вгору" (від громадян-платників партвнесків), а не "згори вниз" (від олігарха-замовника). Такої партії нема, це дивно і тривожно.

> можна дати один рік випробувального сроку

я теж так думав; іще мріяв, щоби лідерам від майданного народу висувався якийсь "наказ", який вони мусять виконати під загрозою імпічменту. Але тепер думаю, що, знов-таки, без стійкої організації це не має сенсу: якщо лідер _не_ виконає вимог, то хто з нього спитає? Хто прожене його з місця, хто замінить його іншим? Народ не зможе, бо де той народ? Скрізь і ніде. Як не крути, потрібна організація.

[yslavav]

Такая организация это некоммунистический и небарыжный парламент. См. на Южную Корю - как там меняли президентов.
То есть нужна новая выборная комиссия, новые округа, другое число депутатов, другое здание(где будут голосовать как во всех нормальных древних парламентах - руками). Тайное голосование в парламенте дает возможности новым сталиным устраивать "съезды победителей", а автоматическое голосование гарантированно приводит к имеющемуся в Раде бардаку.

[sposterig]

парламент - це верхівка піраміди, а фундамент має бути в партячейках і клубах виборців в кожній громаді.

[yslavav]

Я років з 15 тому ходив "по партіях" в Одесі, тобто відідував громадськи приймальні. Туфта туфтою. Особливо запам'яталася Партія Пенсіонерів - з першого погляду було видно, що це "Рога і копита".