реклама театрів
Jan. 30th, 2018 04:00 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
sposterigЗа останній місяць тричі ходив у театри.
*
«Молодий театр», вистава «Принцеса-лебідь»
Просто клас! (це в нас вже сімейна традиція вимальовується – перед новим роком іти в «Молодий театр»; того року ходили на «Король-дроздоборід»). Прекрасний мюзікл, яскраві вокальні номери і танці і багато смішних жартів. Як на мене, то пісні зі спектаклю – це готові шлягери, лише аранжування додати. Сюжет – підліткові закоханості і конфлікти з батьками. Точніше, це низка окремих, мало зв’язаних між собою епізодів, але кожен з них є цільним цікавим сюжетом, зі своїми персонажами, розвитком подій і мораллю. Декорації і костюми свідомо вбогі і мінімалістичні. В цілому у мене залишилися чудові враження.
http://molodyytheatre.com/repertoire/pryncesa-lebid
*
Одеський театр опери та балету (в приміщенні Національної опери), балет Чайковського «Спляча красуня»
Вах, яка краса, яка пишнота! Декорації, костюми, реквізит пребагаті, масовка вимуштрована, драматичні і акуратні сольні номери. Навіть живі хорти в сцені полювання :). Одесити привезли просто феєричний спектакль, що тут скажеш. Як згадаю – так і аплодую.
https://www.opera.com.ua/afisha/splyacha-krasunya-13
*
Мистецький Арсенал і шкільний театральний гурток з смт. Новгородське Донецької обл., вистава-променад «Листи незнайомому другу з Нью-Йорка»
Це скоріше інсталяція з елементами перформансу, в якій акторська гра дітей - не основне. Глядачі переходять із зали в залу, в кожній з яких змодельовані якісь сьогоднішні життєві простори дітей в прифронтовому Донбасі. Ось вони маланкують під канонаду. Ось квартира з проламаною стіною, де дівчинка пише твір про довоєнний Донецьк. Ось фантазії дітей про американське кабаре. Ось прохід через шахту, де працюють їхні батьки. З художньої точки зору зроблено цікаво і вражаюче (в сценці про фенольний завод навіть сморід відтворено). А з соціально-політичної – це жах. Ось погостювали діти в столиці, показали себе – і назад поїхали, в артобстріли і відключення електрики. Вже давно можна було б їх переселити (не всі, правда, погодяться: донбаська ідентичність таки існує, що б не товкли нацисти, і треба знайти шлях інтеграції різних українських ідентичностей – галицької, наддніпрянської, східняцької та інших). Але, гадаю, сім’ї з дітьми виїхали б, якби держава посприяла.
https://artarsenal.in.ua/uk/vistava-listi-neznajomomu-drugu-z-nyu-jorka.html
https://nv.ua/ukr/style/art/theater_art/listi-nevidomomu-drugu-z-nju-jorka-v-kijevi-pokazali-multimedijnu-vistavu-promenad-pro-vijnu-2440709.html
*
«Молодий театр», вистава «Принцеса-лебідь»
Просто клас! (це в нас вже сімейна традиція вимальовується – перед новим роком іти в «Молодий театр»; того року ходили на «Король-дроздоборід»). Прекрасний мюзікл, яскраві вокальні номери і танці і багато смішних жартів. Як на мене, то пісні зі спектаклю – це готові шлягери, лише аранжування додати. Сюжет – підліткові закоханості і конфлікти з батьками. Точніше, це низка окремих, мало зв’язаних між собою епізодів, але кожен з них є цільним цікавим сюжетом, зі своїми персонажами, розвитком подій і мораллю. Декорації і костюми свідомо вбогі і мінімалістичні. В цілому у мене залишилися чудові враження.
http://molodyytheatre.com/repertoire/pryncesa-lebid
*
Одеський театр опери та балету (в приміщенні Національної опери), балет Чайковського «Спляча красуня»
Вах, яка краса, яка пишнота! Декорації, костюми, реквізит пребагаті, масовка вимуштрована, драматичні і акуратні сольні номери. Навіть живі хорти в сцені полювання :). Одесити привезли просто феєричний спектакль, що тут скажеш. Як згадаю – так і аплодую.
https://www.opera.com.ua/afisha/splyacha-krasunya-13
*
Мистецький Арсенал і шкільний театральний гурток з смт. Новгородське Донецької обл., вистава-променад «Листи незнайомому другу з Нью-Йорка»
Це скоріше інсталяція з елементами перформансу, в якій акторська гра дітей - не основне. Глядачі переходять із зали в залу, в кожній з яких змодельовані якісь сьогоднішні життєві простори дітей в прифронтовому Донбасі. Ось вони маланкують під канонаду. Ось квартира з проламаною стіною, де дівчинка пише твір про довоєнний Донецьк. Ось фантазії дітей про американське кабаре. Ось прохід через шахту, де працюють їхні батьки. З художньої точки зору зроблено цікаво і вражаюче (в сценці про фенольний завод навіть сморід відтворено). А з соціально-політичної – це жах. Ось погостювали діти в столиці, показали себе – і назад поїхали, в артобстріли і відключення електрики. Вже давно можна було б їх переселити (не всі, правда, погодяться: донбаська ідентичність таки існує, що б не товкли нацисти, і треба знайти шлях інтеграції різних українських ідентичностей – галицької, наддніпрянської, східняцької та інших). Але, гадаю, сім’ї з дітьми виїхали б, якби держава посприяла.
https://artarsenal.in.ua/uk/vistava-listi-neznajomomu-drugu-z-nyu-jorka.html
https://nv.ua/ukr/style/art/theater_art/listi-nevidomomu-drugu-z-nju-jorka-v-kijevi-pokazali-multimedijnu-vistavu-promenad-pro-vijnu-2440709.html
