sposterig

Обтрушуючи з ніг порох московитської культури, заберу з собою важливу мені пісню, на яку та потолоч втратила опікунські права.

В ніч перед бурею на щоглах
Горять свічки святого Ельма
Заупокій загиблим душам
І всім потопленим суднам
Коли повернемось ми в Портленд
Клянусь я буду чемний вельми
Але вернутися у Портленд
Не доведеться більше нам

Що ж, як у Портленд не вернутись
Хай чорне нас несе вітрило
Хай міцним буде ром ямайський
І щоб я пив його не сам
Коли повернемось ми в Портленд
У всьому я покаюсь щиро
Але вернутися у Портленд
Не доведеться більше нам

Що ж, як у Портленд не вернутись
Молись купець кому захочеш
Ні бог ні чорт не порятують
Твій корабель і в ньому крам
Коли повернемось ми в Портленд
Я сам на шибеницю вскочу
Але вернутися у Портленд
Не доведеться більше нам

Що ж, як у Портленд не вернутись
Ділити здобич будем гідно
Бо як добув собі чужеє
То вже своє я не віддам
Коли повернемося в Портленд
Тоді земля нас прийме рідна
Але вернутися у Портленд

Не доведеться більше нам

Watch on YouTube