sposterig

Їздив оце провідати батьків у свій райцентр, і відвідав там виставку кераміки художниці з Василькова Лесі Денисенко-Єременко . Це мені мати порадила: вона живе активним світським життям, ходить на всі концерти, виставки, читання — а щось таке у нас відбувається як мінімум щомісяця, район наш став напрочуд культурним; і на відкритті цієї виставки побувала теж, послухала саму майстриню.

Експонуються роботи в невеличкому залі в краєзнавчому музеї. І які ж вони цікаві, кумедні, добрі, розумні! Чиста радість їх роздивлятися!

В основному художниця передає свої ідеї через метафоричні образи наших звичайних українських тварин — котів, кіз, вогнегривів, левів, мишей, зайцелюдів, биків. Але в неї вони мудріші і товщі, ніж в житті.

Оцей твір-звір називається “Не журися, рябий бик”.

Весь тиждень небо зоряне орав, нарешті і субота, можна прилягти; аж ось і громадонька зібралася святкувати: грають, танцюють, жінка бикова на голові в нього вмостилася ладненько, а ця в капелюсі не знаю, хто, мабуть, теща його.

Відпочивай, бицю.

А це Лев-добродій: не хочу, каже, їсти баранів-українців, навіть коли вони, дурні, самі у миску лізуть. Я, каже, тримаюсь галичанських демократичних традицій.

А Лев-господар цьому дивується: не по-хазяйські це, харчами гребувати, ох не по-хазяйські.

Тм часом підданий левам народ живе собі, як знає: ось боярин жениха рекламує — той соромиться, піч колупає, а боярин не так до тої дівки, як до її матусі — ач яка ладна!

Ну, здається, домовилися про весілля; які ж гарні молоді!

Ось і сім'я, і дитинку всиновили; виросте — навчить батьків мишачій мові!

А в дітей взагалі вчитись треба, вони розумніші за дорослих: он як татка обсіли, хіба не мудрі? Ох коте-коте, тяжка твоя робота.

Терпіння взагалі нікому не завадить

Чи то жінкам терпіти таких тугодумів, чи то чоловікам терпіти таких балакучих? Ох ґендерні стереотипи, і тут не без них.

А ось пані Коза, метка молодиця, хоч і розлучена, а і дітками крутить, і себе у гарній формі тримає

Зайцелюди у Василькові, видно, живуть непогано, кругленькі та веселенькі:

Так, годі вже тої зими, летимо всією родиною в Хургаду чартерним вогнегривом!

На портретах родина майстрині, намальована її батьком; сама вона маленька праворуч.

Династія сільських інтелігентів! Уклін таким людям, бо вони, як кров, несуть знання і дух і живлять тим тіло народу.

А оці миски дзвенять, як фарфорові