всепропало
Sep. 29th, 2017 01:19 pmВиразніше за всіх про калинівські вибухи висловився ненависний мені письменник:
Конная сотня, вертясь в метели, выскочила из темноты сзади на фонари и перебила всех юнкеров, четырех офицеров. Командир, оставшийся в землянке у телефона, выстрелил себе в рот.
Последними словами командира были:
— Штабная сволочь. Отлично понимаю большевиков.
Я ніколи не був в шкурі командира, але дивлячись на такі новини, починаю його розуміти. Ця держава із впертістю наркомана труїть себе і відштовхує тих, хто намагається її зупинити від самогубства. Я впадаю в розпач і вже не дуже бачу, як поважати і тим менше захищати свою державу. Правда, замість револьвера у мене загранпаспорт, і я сподіваюсь в останній момент вискочити звідси слідом за штабною сволоччю, яка вже половиною сраки сидить там. Я усвідомлюю, що еміграція – це громадянське самогубство, той самий вистріл собі в рота, щоби вибити зі свого черепа свою українську ментальність і мову, мову дурнів і самовбивць.
*
Рятує нас лише ворог. З ворогом нам ох повезло: він достатньо страшний, щоби налякати і змусити до опору, і недостатньо сильний, щоби розчавити нас. Росія – нелюдська система, яка всередині себе загрожує фізичному існуванню кожного індивіда і кожної суспільної групи, це зрозуміло (майже) всім, і це мобілізує битися проти неї насмерть (уклін хлопцям на передовій). Але так само це розуміють і самі московці, тому в масі своїй вони не вірять один одному, саботують, дуже повільно координуються і дуже швидко розкрадають власні ресурси. Так само, як і ми. Ігра била равна – ігралі два гавна, і тільки це нас поки що рятує. Варто москві стати хоч трошки організованішою або (парадоксально) хоч трошки людянішою – і ми пропали. Нас здасть власна штабная сволоч, нас здадуть західні недосоюзники, а нарід і сам здасться.
*
Штабная сволоч, ясно, це в першу чергу чиновницько-олігархічна верхівка, яка трохи поділиться з окупантами, але збереже основні свої статки і не сумуватиме й під московським чоботом. Але не тільки: інтелектуали, власники символічного капіталу, теж відносяться до штабної сволочі, і теж не дають жодної надії. Хтось, як я, сподівається втекти і жити собі в європейській тихій бідності, хтось готується засісти на дисидентські кухні (а чого, так воно і спокійніше, і романтичніше, ніж на відкритому інтелектуальному ринку), а найзатятіші патріоти нездатні на дієвий опір, бо хворі на дрімучий традиціоналізм і ксенофобію, і тому не зможуть організувати ніякого єдиного фронту ані всередині країни, ані із зовнішніми союзниками.
Середній клас, основна опора незалежної нації, вже вичерпав свої нерви і гроші на добровольство і волонтерство. А без ресурсів який опір? Поки було самостійне селянство в Україні – доти тривала боротьба з комуняками, а як загнали селян в колхози, то і кінець спротиву настав. Зараз замість селян – всілякі самозайняті; Янукович їх недодушив, так Порошенко додушить. І стане з народу знову покірне стадо, яким було покоління наших батьків.
Конная сотня, вертясь в метели, выскочила из темноты сзади на фонари и перебила всех юнкеров, четырех офицеров. Командир, оставшийся в землянке у телефона, выстрелил себе в рот.
Последними словами командира были:
— Штабная сволочь. Отлично понимаю большевиков.
Я ніколи не був в шкурі командира, але дивлячись на такі новини, починаю його розуміти. Ця держава із впертістю наркомана труїть себе і відштовхує тих, хто намагається її зупинити від самогубства. Я впадаю в розпач і вже не дуже бачу, як поважати і тим менше захищати свою державу. Правда, замість револьвера у мене загранпаспорт, і я сподіваюсь в останній момент вискочити звідси слідом за штабною сволоччю, яка вже половиною сраки сидить там. Я усвідомлюю, що еміграція – це громадянське самогубство, той самий вистріл собі в рота, щоби вибити зі свого черепа свою українську ментальність і мову, мову дурнів і самовбивць.
*
Рятує нас лише ворог. З ворогом нам ох повезло: він достатньо страшний, щоби налякати і змусити до опору, і недостатньо сильний, щоби розчавити нас. Росія – нелюдська система, яка всередині себе загрожує фізичному існуванню кожного індивіда і кожної суспільної групи, це зрозуміло (майже) всім, і це мобілізує битися проти неї насмерть (уклін хлопцям на передовій). Але так само це розуміють і самі московці, тому в масі своїй вони не вірять один одному, саботують, дуже повільно координуються і дуже швидко розкрадають власні ресурси. Так само, як і ми. Ігра била равна – ігралі два гавна, і тільки це нас поки що рятує. Варто москві стати хоч трошки організованішою або (парадоксально) хоч трошки людянішою – і ми пропали. Нас здасть власна штабная сволоч, нас здадуть західні недосоюзники, а нарід і сам здасться.
*
Штабная сволоч, ясно, це в першу чергу чиновницько-олігархічна верхівка, яка трохи поділиться з окупантами, але збереже основні свої статки і не сумуватиме й під московським чоботом. Але не тільки: інтелектуали, власники символічного капіталу, теж відносяться до штабної сволочі, і теж не дають жодної надії. Хтось, як я, сподівається втекти і жити собі в європейській тихій бідності, хтось готується засісти на дисидентські кухні (а чого, так воно і спокійніше, і романтичніше, ніж на відкритому інтелектуальному ринку), а найзатятіші патріоти нездатні на дієвий опір, бо хворі на дрімучий традиціоналізм і ксенофобію, і тому не зможуть організувати ніякого єдиного фронту ані всередині країни, ані із зовнішніми союзниками.
Середній клас, основна опора незалежної нації, вже вичерпав свої нерви і гроші на добровольство і волонтерство. А без ресурсів який опір? Поки було самостійне селянство в Україні – доти тривала боротьба з комуняками, а як загнали селян в колхози, то і кінець спротиву настав. Зараз замість селян – всілякі самозайняті; Янукович їх недодушив, так Порошенко додушить. І стане з народу знову покірне стадо, яким було покоління наших батьків.
no subject
Date: 2017-09-29 10:37 am (UTC)Одне питання: А ми з якого покірного стада такі взялись?
Друге: А то ніхуя шо волонтери збирають на будь-шо протягом тижнів кошти? То всі втомились чи тілько ТИ?
Знахабнію на всі сто і перепощу свою одну відповідь одному "втомленому" півроку тому:
"Вялікая і Магучяя скільки часу пабєждала у другій світовій? І то з реально шматуючими ворога на інших фронтах союзниками, з матеріальною допомогою.
А ти на третьому році всрався..."
no subject
Date: 2017-09-29 02:48 pm (UTC)https://www.facebook.com/EverydayInUkraine/posts/1804867009554289
no subject
Date: 2017-09-29 04:40 pm (UTC)2.Індик думав та на стіл запеченим попав.
3.Саме тому кожен з нас на СВОЄМУ місці.
4. навіщо оці посилання прикладено ТУТ ?
НАЙГОЛОВНІШЕ
Сходив до тебе на сторінки блога
РУССКИЙ значить НАХУЙ !
побалакаємо ПІСЛЯ ВІЙНИ
no subject
Date: 2017-09-29 05:02 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:22 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:34 pm (UTC)А мову російську я вважаю повноправною мовою однієї з меншин України, сам нею користуюсь в побуті, і мовні обмеження вважаю роздмухуванням громадянського конфлікту на рівному місці. Нам мало зовнішнього ворога, ми ще самі собі внутрішнього створимо?
no subject
Date: 2017-09-29 05:43 pm (UTC)Все. коментувати перестаю КРАПКА
no subject
Date: 2017-09-29 05:49 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:52 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:57 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:59 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 06:04 pm (UTC)Але взагалі для мене особисто мовне питання не є найважливішим. Важливим, так - але не вирішальним.
no subject
Date: 2017-09-29 06:12 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:46 pm (UTC)захищати треба, жодної дискусії тут бути не може. Проблема лише в тому, що державний апарат, який мусить організовувати захист України, це робить дуже погано. Складається враження, що командування армії є не просто некомпетентними ледацюгами, а свідомими зрадниками. Я вдячний людям на передовій, але боюся за них, бо в них цілять і зпереду, і в спину.
Боюся, що знову, як не раз бувало, армію і державу загублять і доведеться захищати Україну партизанам.
no subject
Date: 2017-09-29 05:41 pm (UTC)Такого и тут и в Хуйляндии навалом, потому и жизнь такая, как есть. Какая война, дебил? А ну правда, для дебилов и за войну сойдет...
no subject
Date: 2017-09-29 05:47 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 06:06 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 06:10 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 06:17 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 07:30 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-30 02:15 am (UTC)no subject
Date: 2017-09-29 05:08 pm (UTC)а я думаю, що і за те, і за інше. Такі дивні співпадіння трапляються. Два пахани мутили блудняки, але необережно роз'ятрили цим нарід так, що той проявив власну силу і волю. Зараз пахани знов намагаються нарід приспати і придушити уві сні, але поки що це їм не вдається.
no subject
Date: 2017-09-29 05:24 pm (UTC)- нам неочікувано і незаслужено пощастило, у 90-ті на нас впали десять років свободи, і ми стали трошки іншими, ніж батьки, трошки вільнішими. Тепер цю інакшість хочеться зберегти, але гарантій на це я б не дав.
> волонтери збирають
- по-перше, я чув, що збирати вже давно стало важко; по-друге, за три роки могли б вже перебудувати країну так, щоби волонтерам не треба було вже збирати, бо на те у нас державний апарат є і податки. Але все так само, як в 2014-му, апарат проїдає податки, а волонтери все так же збирають.
> скільки часу пабєждала
- ну от приблизно стільки і пабєждала - з сорок першого по сорок четвертий, далі вже просто добивали. І за три роки ситуація їхня докорінно змінилася. А наша - застигла і перспектив нема. Якби ми насправді воювали (необов'язково збройно, можна економічно і дипломатично), то вже давно б перемогли, а у нас іде "дивна війна", як в 1940-му. Тупо чекаємо, хто перший впаде - вони від санкцій чи ми від воровства? Поки товстий сохне, худий здохне, а вони всяко товщі від нас.
no subject
Date: 2017-09-29 05:39 pm (UTC)Не тих Ви слухаєте. Хоча то Ваш вибір. "Апарат" не змінено і в тому є і Ваша вина, і моя "апаратчиків" треба драти за невиконання обов'язків, слідкувати за ними і пропонувати на всі посади, де тільки можливо порядних людей. І так - гнилизни у нас більше, ніж овердохуя!, тому всіх одразу замінити нема змоги.
Згадуючи Другу Світову не забудьте, що чічічіпі до неї ГОТУВАВСЯ, був набагато БІЛЬШИЙ ЗА АГРЕСОРА, союзників МАВ ВОЮЮЧИХ, а не глибоко занепокоєних. УПА воювало з 1939 і аж до 1956!
І нарешті про "товстих" їх "жир" - за кордонами рассєї. А жруть вони багато ВСІ. Окрім економіки в них пада оборонка, медицина і рівень життя майбутнього гарматного м'яса. Худий же нарощує запаси.
Але, вибачте, мені здається я гаю Ваш дорогоцінний час.